Не можу, чуєш я збагнути ,
Кого хотіла б я забути...
Для мене всі Ви найдорожчі ,
Кожен по-своєму, із болем ,
Зміни приносив до життя ,
А я - я вчилась виживати ,
І перешкоди подолати ,
Мені приходилось самій .
Кожен із Вас не шкодував,
Все більшого хотів і вимагав ,
Мене це тільки закалило ,
Стержень у грудях сколотило,
І за якихось пару років ,
Стала успішна і щаслива ,
Стала безжальна , норовлива -
А це виходить Вам до смаку ,
І я крокую Вам на заздрість ,
Дюбі мої - моя подяка...
Моя подяка
© Copyright: Инна Беленськая, 2016
Свидетельство о публикации №116010510078
Свидетельство о публикации №116010510078
Рецензии
