Я божеволію , марнію,
Із дня у день гублюсь в надії,
Що ти повернишься і мрія ,
Відновить хід мого життя...
У ступорі моя душа ,
Серця свого не відчуваю ,
Час погубила я у днях ,
Років своїх не памятаю...
Робота, школа, сміх дітей ,
Все ніби фиєрично ,
Та я сховалась у думках ,
Від світу, що тебе безжально знищив-
Втоптав у землю і забув ,
Нагородивши а ж посмертно...
Не вірю я що ти там був ,
Не призаю що ти поспішно ,
Кинув мене на цій землі ,
Як гілочку червоних вишней...
Не признаю
© Copyright: Инна Беленськая, 2016
Свидетельство о публикации №116010205354
Свидетельство о публикации №116010205354
Рецензии
