На зміну чорноті глибока просинь.
Палахкотять, а я зову зиму.
Засніж округу, надоїла осінь.
Потрібно вчасно кожному суму
Збирати, поки час не взяв на роги,
І, самоту залишивши саму,
Йти стежкою надсвітанкової межі,
Минаючи, звичайно, що чужі,
Хоч часто дуже бажані пороги…
Запитують, «навіщо і чому?»
А відповідь одна на все - «Тому» .
Тому
© Copyright: Петр Коваль, 2016
Свидетельство о публикации №116010203716
Свидетельство о публикации №116010203716
Рецензии