Останні допаллю свічки,
В порожній та чужій квартирі,
Минуле,з подихом їдким,
Обійми розімкне не щирі.
Були колись счастливі дні,
Ділили радості й тривоги,
Горіли у вогні однім,
Тепер все сіре та убоге.
Життя стікає наче віск,
Згорівши та тепло віддавши,
Спаллю свічки -останній міст,
І вільний покрокую дальше.
Останнi допаллю свiчки
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2016
Свидетельство о публикации №116010202674
Свидетельство о публикации №116010202674
Рецензии
Юро, свічки спалювати - то нормально, бо на те вони й свічки, аби їх палити. Роздум про оновлення цікавий, хоча й дещо сумний, як на такого легіня - усе, як кажуть, "при собі", та й розумом не обіженого. Да, схоже, що в текст прошмигнуло пару орфографічних помилок: "допаллю" та " счастливі".
Олег Омелянчук 30.01.2016 23:42 • Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 30.01.2016 23:42 • Заявить о нарушении