моя нетривала мряка
сонце
любов
жіночі джинси
і посмішки
у втомлених коридорах
ти губився у мряці і
краплі
що попадали на твоє обличчя
тягнули шкіру вниз
кожен раз стояти
на краю тобою розораних борозень
а
ґрунт
під ногами
все сиплеться
ще момент
і ти сам опинишся на її дні
цівка спадає на твоє обличчя
у вигляді
дивакуватих сонячних
склепів
ти залишаєшся в неї на ніч
а я
наче дурень
присвячую тобі свої перші несправжні вірші
та приношу на роботу шматок твого улюбленого торту
питання
а ви намагалися зазирнути
у міцно зачинену труну?
Свидетельство о публикации №116010210409