я радію цій чорній любові у власному тілі,
я молюсь, молюсь, а час тече
аби дожити до наступної неділі.
моя шкіра в місцях твоїх поцілунків
палає й пече.
я молюсь, аби дожити
до наступного життя,
бо в цьому тобі не потрібне моє жалюгідне каяття,
там, ти будеш десь
за вулицями, провулками, проспектами,
алеями і скверами, за межами можливої географії.
а в цьому мені залишаються лише фотографії
і біль.
що робити маємо і де наша ціль?
молитися годі, але
я молюсь, аби більше не пити,
аби не тужити
і молюсь, аби ніколи не припинити
тебе любити, любити тебе.
нехай болить, то що тепер?
praying
© Copyright: Элизабет Морская, 2016
Свидетельство о публикации №116010107791
Свидетельство о публикации №116010107791
Рецензии