Безразличие
Хоча і видно це не зразу.
Спочатку б'ють емоцій хвилі
І душі розбігаються на милі.
І розум враз окутує ніщо і пустота,
І в тузі замикаються уста,
Прикрас тьмяніє позолота
І мед як ложка чорного болота.
Нехай ще бачать тебе очі
Душа уже тебе не хоче.
Хоч і туману у дворі немає
Душа моя тебе не відчуває.
Ти вже ніхто, тебе нема,
Ти вже не світло і не тьма
Крізь тебе я ступаю,
Я вже тебе не відчуваю.
Свидетельство о публикации №116010104232
покой душе своей усталой
как трудно мне в себе нести
ошибки, понял запоздало ..
из памяти своей стереть
тебя, как никогда стараюсь.
хочу не видеть тебя впредь
и очень маюсь...
сказать тебе,что ты никто
не так уж просто, понимаю
но на судьбы своей престол
уж больше - не сажаю...
ВАНЕЧКА НЕ ГРУСТИ....
Дана Ден 01.01.2016 16:12 Заявить о нарушении