Слово честi

 Я, в батькiвському домi,
 Кiлька рокiв не був -
 Я в батькiвському домi
 Щастя й спокiй забув.

 Та я впевнений в тiм,
 Що мене дiм впiзнае
 Тiльки жаль серцю дуже,
 Що батькiв в нiм немае.

 Моiх рiдних батькiв,
 Мого рiдного брата
 Вже нема, щоб зустрiти
 I пустуе там хата,

 Лиш квiтки пiд вiкном,
 Тi, що мамка саджала
 Все ростуть i ростуть...
 Квiти, мамка кохала.

 Жаль немае батькiв -
 Мого рiдного брата
 I пустуе без них,
 Наша батькiвська хата...

 I стежки до криницi,
 Заросли вже травою
 Вспомин щастя про дiм
 Лине в серцi рiкою.

 Там де жив я в дитинствi
 Де любив свого брата,
 Де кохав я батькiв,
 Там пустуе вже хата.

 Ви, пробачте, батьки моi
 Рiдний брате пробач,
 Мое серце кохае Вас...
 Та душа ти не плач.

 Я, приiду до Вас -
 Я, помолюся Вам -
 Я, приiду в наш дiм,
 Слово честi Вам дам...

 Тiльки вщухне вiйна,
 Що iде вже два роки -
 Та кордони закритi
 В Украiнi ще поки...