Iдiть вiд тих...

У світі цім усе химерно й дрібно...
Не витрачайте ж дні свого життя
На тих, кому ви зовсім не потрібні,
Хто зрадить вам без краплі каяття...

Таких кидайте, неодмінно, зразу...
Ідіть від тих, хто не цінує вас,
Хто, вибачившись, знов і знов образить,
А потім скаже: це - в останній раз...

Ідіть від тих,хто ваших сліз не витре,
У кого замість серця - камінець,
У кого в голові гуляє вітер:
Ціна в базарний день їм - папірець...

Не витрачайте сил своїх навмисно
В самозакоханих, не знаючих межі,
З такими на шляху вам буде тісно,
В таких немає серця і душі...

Ідіть від тих, для кого ви байдужі,
У кого вашим болем - не болить...
Ідіть від тих, хто не цінує душі
І з легкістю вас зможе замінить...

Ідіть від тих скоріш, хто вами гребав...
Цінуйте кожен день, годину, мить,
Бо є у світі той, хто молить небо,
Хто зможе вас теплом душі зігріть...

Життя, що мить, зуміє пролетіти -
Не витрачайте сенс життя і час!!!
Бо в цім небездоганнім, хисткім світі
Є ТОЙ,хто молить небо лиш про вас!