З дев'ятого поверху видно дорогу,
За нею стоянку, а далі смітник.
Ліричний герой забуває потроху,
Що він безтурботний поет-мандрівник.
Він піде до школи і буде навчати
Дітей, як складати докупи слова:
Людина плюс доля, кохання плюс зрада -
У сумі життя - не ділити на два.
Він втопить мобілку і спалить папери,
Придбає квиток у плацкартний вагон.
Там з'їсть два еклери і буде дивитись,
Як линуть дерева. Він знає: це сон.
2008
Майя
© Copyright: Дмитрий Куликов, 2015
Свидетельство о публикации №115123006779
Свидетельство о публикации №115123006779
Рецензии
