П ять рокiв з зустрiчi минуло
Вона не справжня - є й нема...
Все, що було, я не забула,-
Кохання лиш моє дріма.
Тебе я знаю віртуально-
Не наяву кохались ми...
Ох, наша доленька безжальна,
Вві сні благала: обійми.
Тужливі ночі, так самотньо...
Стомилась вже тебе чекать..
А час тече безповоротньо,-
Не бути разом, марно ждать.
Прошу: забудь мене, благаю
І зникни сам з мого життя!
До неба руки простягаю,
Назад нема вже вороття.
Владимир Ольховой. 30 Декабря 2015.
Свидетельство о публикации №115123010544