Білокрила птаха
Плакалася долі: -
Що ж я, бідолаха
Не пила ніколи
З вуст його медових
Усмішку кохану.
Віддала чужому
Рушник вишиваний .
Птаха білокрила
Плакала, тремтіла: -
Не тому дарила
Запах свого тіла.
Сльози витирала
Крадькома від болю…
Так і не пізнала
Щастя у любові.
Приспів:
Он, дивись, на горі
Парубок сміється.
Віддала йому оберіг,
А він забрав і серце!
Гой, дивись, на горі
Похилилась хата.
Пішли з неї господарі,
Ненечко і тато…
Білокрила птаха
Зірвалася з неба,
Гойкнула від жаху: -
Так мені і треба!
Поруч чорний Ворон
Їй крило підставив: -
Як тобі не сором,
Ти ж ще не літала…
Приспів:
Он, дивись на горі
Зірки промінь ллється.
Цілуватиму до зорі
Очі, мов озерця.
Он, дивись на горі
Збудував я хату.
Я тобі себе подарив
І буду шанувати.
0:42
29.12.15.
Он, дивись, на горi..
© Copyright: Лариса Калинина-Харламова, 2015
Свидетельство о публикации №115122900917
Свидетельство о публикации №115122900917
Рецензии