На серці сумно , а в думці дурно,
До кого горнеться його душа?
Чому я досі , одна в дорозі,
Де спутник мій, де доленька?
Я в котрий раз на роздоріжі,
Поки подумаю - він пропада,
Їх забирають , вони зникають,
А відповіді все нема...
Я ніби іграшка,я тимчасова,
Я не доступна, та тверда воля ,
Їх сильний дух - і я надію в котре даю...
Мені так хочеться , тіло жадає,
Хочу сімю, сина бажаю;
Та все це час мені відкладає,
Чи не заслужена , чи не одобрена?
Чи якось долею я обдарована?
Не розумію і боляче так,
Хочеться спокою, хочу тепла...
Одна в дорозi
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115122907615
Свидетельство о публикации №115122907615
Рецензии
