Там десь у мороцi осiнньому мiй батько

                ***
Там десь у мороці осінньому мій батько-
Старечою ходою виміря свій вік,
У кожного з дітей проблем своїх занадто,
Або ж якихсь обставин невідкладний збіг.
А він без палиці далеко вже не ходить,
Хіба в крамницю в кінці вулиці по хліб,
Йому книжки лиш ветеранську душу гоять,
Та яблука, що падають самі до ніг.
Він їх збира і вишаровує на сонці,
Дбайливо потім розкладе в склянки,
Роздасть дочкам, коли приїдуть в гості,
І знову візьме з географії книжки.
Там десь у мороці осінньому мій батько,
Землевпорядною ходою міря вік,
У сивій голові то про колгоспи згадки,
То про війну, що розкидала доля всіх.
Там десь у мороці осінньому мій батько…
          
                ***


Рецензии