Осінь золота вже промайнула,
Прийма зима зірковий час,
На землю, сніжиночки сипнула,
Чим гарно здивувала нас!
Дерева вкриті білим пухом,
На сонечку виблискує мороз,
Вінконце дивним візерунком,
Розмалював, прикрасив хтось.
Ніч уже і довга й темна,
Відкрива простори до зірок.
Як постать таємна,безіменна,
Йде по світу,крок у крок.
Зима
© Copyright: Вадик23, 2015
Свидетельство о публикации №115122709880
Свидетельство о публикации №115122709880
Рецензии