Не можу змусити кохати,
Чути мене і відчувати ,
Радіти кожній, ясній днині,
В якій я поруч , я твоя...
Закрита ти для мене книга,
Мовою рідною там пишуть,
Та нескладаються слова,
Хотіла б я тебе змістити,
Інший відкрити краєвид,
Та непідсилу , ти великий ,
На допомогу не спішиш...
Як бджілка я трудилась днями,
Одній на зиму меду не зносить,
Втомилась і обідно стало,
Не цінить труд не бачить сил,
Кому потрібні мої жертви?
Якщо холодний він як лід ,
Черствий і зовсім пезпорадний ,
В плані кохання він пустий...
Пустий
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115122709122
Свидетельство о публикации №115122709122
Рецензии
