Дрімучі прАліси – ви як готичні храми
Сумним оргАном в кронах вітру шум;
В серцях зневірених, де вічний траур, сум.
Як стогнуча луна одвічні ваші драми.
Прокляття океан. Безодню глибини
Мій дух знайшов. І сміху буревій
Такий, як сміх знедолених повій
Сміх відчаю нагадують мені.
Я ніч би полюбив - та в серце хвилювання
Несе твоїх зірок свічадо з висоти
А я шукав лиш порожнечі і пітьми!
Але пітьма – то лише полотно страждання
Де впізнаю я тіні, постаті сумні,
Що смерть забрала у минулі дні.
Шарль Бодлер Невiдjeмне Переклад
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2015
Свидетельство о публикации №115122701404
Свидетельство о публикации №115122701404
Рецензии
