И над снежным невиданным лоном Из Сергея Шелкового

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/12/23/7873



Двор, что плыл диадемами в сини...
осознать не успел имярек:
кто пришёл, чьё звенело так имя
и откуда посыпался снег.

Но случилось-то всё по законам,
что пророк так лелеял, как маг.
И над снежным невиданным лоном
овчары призамедлили шаг.

Имя гость осознал как знаменье.
Улыбалась Мария светло.
На пятнистом сукне ежедневья
спал ягнёнок, само естество.
И, старинные вспомнив кочевья,
В белом платье пришло Рождество.


Оригинал:


Двір, що мав діадеми численні,
зрозуміти не встиг і не зміг,
хто прийшов, і яке йому ймення
і чому це посипався сніг.

Але ж все відбулось за законом,
що плекав його здавна пророк.
І над сніжним небаченим лоном
вівчарі уповільнили крок.

Хто прийшов, відчував своє ймення.
Посміхались Марії вуста.
На плямистому тлі повсякдення
сяяв агнець, свята простота.
І вбиралися в тихо-шалені,
в білі сукні Різдвяні свята.