На землi розлучаються люди i птахи...

У відносному світі все хистко і хитко,
З кожним днем ми все ближче на крок в небуття...
Часто робимо всує бездумні помилки,
А щоб виправить їх - часом мало життя...

Ми тримкі почуття віддаємо на плаху,
Бо,на жаль,ми в коханні не знаєм межі...
На землі розлучаються люди і птахи,
Та...важливий лиш слід, що лишився в душі...

Можна роки прожити й лишитьсь чужими,
А буває що днина - це вічності мить:
Ми живемо до скону хвилинами тими,
Що змогли в нашім серці вогонь запалить...

Не важливий той термін, що прожитий разом:
Так буває,що близькі нам люди - чужі...
Почуття не вимірюють розмахом часу,
Почуття виміряються станом душі...

На землі розлучаються люди і птахи,
У відносному світі є термін і вік...
Покладіть почуття...тільки душу на плаху -
Не кладіть!...бо для неї не знайдете лік...


Рецензии