Стало на душі зовсім пусто,
Нікуди не спішу, як раніше,
На голові волосся лишилось не густо,
І в голові вітер свище.
На пенсію вийшов, навіщо?
Планував відпочити,
Та не так все вийшло,
Гроші потрібні, щоб жити.
Відпочиваєш після роботи
Із задоволенням в душі,
Коли на всі витрати маєш квоти
І в садочку слухаєш, як гудуть на вишнях хрущі.
В трутнів доля відома,
Їм ніхто не завидує.
Теж саме і в тих, хто сидить вдома
Або ж тільки очі замилює.
Робота з любов’ю і є відпочинок,
Бо для душі - насолода,
А вершиною щастя є добрий вчинок,
За який не потрібна і нагорода.
17.03.15.
Вершина щастя
© Copyright: Владимир Гайдук 2, 2015
Свидетельство о публикации №115122207912
Свидетельство о публикации №115122207912
Рецензии