108 -подолання страху-

Хтось занотовує Нову Звістку.
Хтось промовляє її стиха.
А я малюю засніжену вишню.
Аквареллю на рисовому папері.

Думаю про Дао, про медитацію на Мовчання Будди.
А в буді біля бурдайчика з дровами
спить мій собачка кумедний.
І звати його Топа.

Падає сніг лапатий.
Гілочки гнуться вишні. Чуюся мовби Арджуна,
що не повірив сповна Крішні.

Мудрість Богів невтямна
для звиклого жити в бінарнім,
ахроматичнім світі
Світло його химерне
тіні страшні рисує
в цім ілюзорнім щоденні.
Той, хто злякався, програє,
поставить на СТРАХ всі фішки

Дарма - промовляю собі - не бійся!
Чуєш здаля гукають:
"Малий, відпусти вішки!
Все буде добре"?
Я знаю


© Copyright: Валентин Лученко, 2015


Рецензии
Ви праві. Світ незбагненний, але важливо те, що за вікном вечір, прозоре повітря і величезний місяць дивиться в очі німим питанням...

Шон Маклех Патрик   23.12.2015 18:46     Заявить о нарушении
Так. Істина в простоті та прозорості.

Валео Лученко   23.12.2015 21:26   Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →