Я геть проґавила, а вже настав той час,
Коли додому їду наче в гості.
Чекають там вже не мене, а нас…
Загралася, а вже мороз в волоссі.
Я геть проґавила, як мама i татусь
Устигли раптом непомітно постаріти.
Тепер вони бабуся и дідусь…
Загралася, а вже в самої діти.
Я геть проґавила, за років швидкоплином,
Найголовніше не сказала й досі –
Батьки, спасибі вам за те, що я людина…
Я вас люблю. Просто загралася в дорослість.
Загралася
© Copyright: Виктория Ерёменко, 2015
Свидетельство о публикации №115122202427
Свидетельство о публикации №115122202427
Рецензии
