Так хочеться почути ніжний сміх,
У відповідь душею посміхнутись
І серцем серця твого доторкнутись,
А не лише устами уст твоїх.
Щоб ніжно душу пестити твою,
Щоб на очах твоїх бриніли роси
І волошки вплітати в твої коси,
І чути ніжне: "Я тебе люблю".
Так хочеться... Та знаю, не вернути,
То хоч би раз ще голос твій почути,
В бездонні очі раз ще заглянути,
А потім... Ні, не зможу позабути!
Бо ти одна, на світі ти одна,
Ти мою душу випила до дна...
То ж не проси минуле все забути,
Дай лиш до серця ніжно пригорнути.
21 грудня 2015.
Бо ти одна
© Copyright: Григорий Якимчук, 2015
Свидетельство о публикации №115122201892
Свидетельство о публикации №115122201892
Рецензии