Серце спить i начеб то на вiчно,
Бо тебе бачити не можу я,
Душа за гратами до вiчно,
Ти щасття, мрiя ти моя.
Але я в кандалах у смутi,
Ти мене не помiтив серед люду,
I тiло знову плаче так у скрутi,
Без втiшною на вiки буду.
Тебе бажаю, я тобой хворiю,
Тебе шукаю в кожном подиху життя,
Тебе вiдчувши, лише тобою мрiю,
Тобою заповняю знов усе миття.
Серце спить i начеб то на вiчно
© Copyright: Людмила Дубищева, 2015
Свидетельство о публикации №115122201862
Свидетельство о публикации №115122201862
Рецензии