Украиночка

Україночка

Стрічечка до стрічечки,
Квіточка до квітки,
Це для Україночки
Запашні нагітки.
У барвистому віночку
Наша Українка,
Виступає в дитсадочку
Дівчинка – перлинка.
Наче солов’їний
В неї голосочок,
Ніжний і мрійливий,
Як дзвінкий струмочок,
Пісню про матусю
Нам вона співає
Про калину в лузі,
Й на бандурі грає,
Струни ніжно – ніжно
З нею розмовляють,
Звуки дивовижні
Пісеньку складають.
Хоч вона маленька,
А яка в ній сила!
Чує її ненька –
Уся Україна!

Правда Григорія
Йде по Тараса дорозі,
Та без совісті В’ячеслава
Вона існувати не в змозі.
У правди, як  жінки,
Краса є – прихильниця долі,
В словах Українки
Бажання прожити на волі.

І правда крокує під пісню
Святої Марії,
Веде за собою,
Веде до великої мрії.
З’єднались в пориві сердець
І на то є причина –
Жили вони в різні віки,
Та доля у них – Україна!
І пам’ять народу –
Це шлях у безсмертя Тараса,
І правду тримає в собі
Цивілізована раса.
Слова поетичні
Оздоблені завжди красою –
Красою Поділля,
Омитого щедро росою.

Прислухайтесь!
Пісня з віків
Над Поліссям лунає,
То наша Марія
З високих небес нам співає.
Єднаймося в правді,
У пам’яті, в совісті, в пісні,
Хоч правда одна,
А ми такі різні!

24.08.2015 р.