Слова твої солодко льються,
Голосок ніжний бархатин,
Видуманий ніби то ти мною,
Високий і такий стрункий,
Ти люблячий і неповторний,
А інколи ти сам несвій...
Та ти для мене найдорощий,
Ти завжди чуєш голос мій,
Ти бачиш очі- мою душу,
Для тебе лиш вона доступна,
Тобою хоче вона жить...
Ти запалив маленький вогник,
Але надійний , протяжний,
Ти підібрав до мене ключик,
Та не простий, із золотих,
Ти цінував мене, цінуєш,
Як тебе можна нелюбить -
Руки мої завжди цілуєш,
Вірно тебе буду любить.
Як тебе нелюбить
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115122011581
Свидетельство о публикации №115122011581
Рецензии