Знаєш,я обдумав все своє життя,
Обдумав всі свої проблеми,
Але все більш вгрузаю в небуття,
У пошуках незнаної дилеми.
Частіше згадую прекрасні ті моменти,
Частіше бачу я тебе у снах,
Але чи нам звучать аплодисменти,
Вгорі, десь там у небесах.
Я мов іду по темному тунелю,
Та світла я не бачу у кінці,
А потім вилізаю на крутую скелю,
А там внизу, немов все у вогні...
Скільки слів хотів би я сказати,
Передать тобі ті почуття.
Тебе,ту саму відшукати,
Та не хочеш ти виходить з укриття.
Ти та яку давно чекаю,
З тобою зміниться усе на краще,
Не забуду,не забуду, знаю,
І не смій питати "Нащо?".
Роздуми
© Copyright: Вадик23, 2015
Свидетельство о публикации №115121909754
Свидетельство о публикации №115121909754
Рецензии