Частина 10. Епiлог
з історії французької революції
Частина десята.
Епілог.
***********************************************
“Ми довели до кінця роман революції, тепер
необхідно подивитися, що в ньому є реального”.
Наполеон Бонапарт
***********************************************
В республіці спекотний
Йшов місяць термідор,
Як врешті якобінський
Закінчився терор.
Бунт проти Робесп'єра
В Парижі спалахнув,
І він на гільйотині
Як злодій вбитий був...
Одначе нова влада,
Що в Францію прийшла,
Безладдя побороти
В країні не змогла.
У ній розчарувались
І армія, й народ.
Черговий у державі
Назрів переворот.
Спираючись в Парижі
На відданих солдат,
Рішуче в свої руки
Взяв владу Бонапарт.
“Ви знаєте, французи,
Країна у біді!
Кінця нема інтригам,
І змовам, і нужді, -
Лукаво до народу
Звернувсь Наполеон. -
Бурбонам роялісти
Вернути хочуть трон.
Для того, щоб зуміти
Їх вчасно зупинить,
Могутньою країну
Й щасливою зробить,
Рознести щоб ідеї
Нові по всім краям,
Французи! Імператор
Потрібен зараз нам!
І я на цю посаду -
Найкращий кандидат !”, -
Отак скінчив промову
Підступний Бонапарт.
Так хочеться спитати:
За що ж народ страждав?
Щоб той, хто роялістів
В Тулоні убивав
Й бригадним генералом
В Нацгвардії служив,
Монархом всіх французів
Себе оголосив ???
Проте ішла невпинно
Історія вперед.
Стрімкий, але короткий
Чекав країну злет.
Була почата знову
Французами війна.
Та ждала їх в Росії
Поразка нищівна...
Свидетельство о публикации №115121909617
Прийом "здорової провокації" своє застосування цілком виправдав: отак одразу спробуй здогадайся - за "красних" автор, чи за "білих"? Навіть пан Артур Сіренко (останнім часом присутній на цьому "москальському" сайті під псевдо "Шон-Щось-Там-Патрік") і той не зорієнтувався за визначенням "свій-чужий" з якої ж літери Пижма Леся напише в разі чого прізвище президента РФ - з великої, чи з маленької?))) А це важливо і досить грамотно, аби уникнути небажаних інкримінацій, властивих "революційонним" часам.
Загалом, аби не розтікатися мислію по древу, вітаю Вашу працю майже Вашими словами: "Так хочеться спитати: за що ж народ скакав?" Добре. Чекатиму нових творів - продуманих і нескороспілих, як у деяких тут (в т.ч. і у Вашого покірного слуги). З щирою повагою,
Олег Омелянчук 05.10.2016 16:34 Заявить о нарушении
Авторка проти революцій та війн, як деструктивних засобів для встановлення доброчесності на нашій страждальній землі ! Якщо буде час та бажання - почитайте першу главу "Філософії нерівності" Бердяєва - це просто нещадний вирок всім революціям, їх вдохновителям та горе-творцям.
Цікаво, що попри зовнішньої занудності, Ви таки відчули історичну самоподібність та часову інваріантність революцій - я в черговий раз приємно вражена Вашою проникливістю !
Всі основні питання поставленні в творі - риторичні. Схоже, що історія нас нічому не вчить, може тому, що ми не вчимо історію, або вчимо, та не ту...
Зараз працюю над новою історично-поетичною поемою-драмою, що буде присвячена 100-річчю лютневої революції в Росії - сподіваюсь, що це Вам буде ближче по сприйняттю, чим те, що колись давно відбувалось в Європі.
Хай Вам щастить !
Пижма Леся 06.10.2016 22:53 Заявить о нарушении