Слово

Мова – явище космічне,
А для мене ще й ліричне,
Як освідчення в коханні,
Хвиль у морі коливання,
Хвилі теж нам щось говорять,
Бо морські нам звуки творять,
Мова – явище космічне,
Мова – це щось фантастичне,
Звуки, букви – ось і слово,
Це – народження нового,
Слово – це не просто звуки,
Букви пишуть наші руки,
Головне – людськая думка,
Зайве прибирає гумка
На папері, а у мозку?
Тут вона подібна воску,
Наче свічка запалає
І гаряча застигає.
В ній енергія рухлива,
Сильна і нетерпелива,
А слабка не виживає,
Бо енергії не має.
Слово – явище логічне,
Звуку й букві певне місце,
Переставити не можна,
Зміст втрачає слово кожне.
Слово – сила світотворча,
І ніким не переборча,
Кожен має тембр і голос,
Наливається як колос
Слово кожної людини –
В світі геогосподині,
В слові – сонячне проміння,
Бога вічного творіння.
Слово – явище духовне,
І від того неповторне,
Слово і матеріальне,
І моральне, і повчальне,
Космос з Логосом залежні.
І тому вони безмежні.

29.01.2014 р.