Вперше я побачила сльозу,
На твоїх очах вона бриніла...
Так, я більше не прийду,
І нема про що нам говорити...
Років сім з тобою я тягла ,
День важкий все відкладала,
Більше сил нема - прощай ...
Я тебе благала, вибачала,
Я хотіла помінять слова,
Твоє ставлення до себе ,
Та усе чого добилась я -
Гіркоти від болі і печалі...
Не зумів себе ти помінять ,
Думав що нікуди я недінусь -
Та в життя просила щастя я,
І воно мені зустрілось...
Незумiв
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115121911168
Свидетельство о публикации №115121911168
Рецензии