Ладно, давай, мосты сжигай...

***
Ладно, давай, мосты сжигай,
письма рви, номера стирай,
просто стирай, просто громи,
вдосталь  чтоб стало этой зимы.
Ключи вышвыривай, ломай замки,
лучи теплые среди реки,
ревность убей, убей смех,
вера сходила на нас всех,
сожги то, что досталось тебе,
то, что привиделось в этой борьбе,
сожги, не считая потерь,
то, что я люблю и теперь.

Стирай адреса, стирай имена,
ты и после  такая будешь одна,
трудно найти, такую как ты,
так что и  дальше сжигай мосты,
Жги словари, не канителя,
и чертовы полотенца из отеля,
с чернильными пятнами простыни лен,
клочки  парусов и знамен.
Голос убей, убей слова,
будешь и дальше так же жива,
Все уничтожь, что создала сама
Все хорошо.  Снова зима.
 
Жизнь из  осеннего  выжги жилья,
забудь все, что умел я
забудь все,  что умела ты,
жги эти рухнувшие мосты,
выжги следы поражений, утрат,
вдруг ты захочешь вернуться назад,
вдруг тебе память опять  повторит,
после проклятий всех и обид
как здорово было, как было тепло,
как убивало тебя и вело,
как доставало до самой основы,
как это просто начать все снова.

Лучше круши, сжигай без следа,
неважно зачем, неважно когда,
неважно со мной или с другим.
У тебя впереди  еще столько зим.

с украинского перевел А.Пустогаров

***

Добре, добре, знищуй листи,
стирай номери, пали мости,
просто стирай, просто громи,
ми вдосталь мали цієї зими.
Знищуй коди, знищуй замки,
теплі промені серед ріки,
знищуй підозри, знищуй сміх,
довіра сходила на нас усіх,
тому знищуй те, що дісталось тобі,
те, що вигадалося в боротьбі,
те, що втратилося без жалю,
те, що я і дотепер люблю.

Стирай адреси та імена,
ти й далі лишаєшся така одна,
таких як ти важко знайти,
пали ці нікому не потрібні мости,
пали книги, пали словники,
готельні чортові рушники,
постіль зі слідами чорнил,
ошмаття прапорів та вітрил,
знищуй голос, знищуй слова,
ти далі будеш так само жива,
знищуй усе, що створила сама.
Все буде добре. Триває зима.

Забудь кожен із осінніх домів,
забудь усе, що я умів,
забудь усе, що вміла ти,
пали ці обірвані мости,
випалюй сліди поразок і втрат,
раптом захочеш повернутись назад,
раптом згадаєш собі ще раз,
після всіх проклять і образ,
як добре було, як нестерпно було,
як тебе нищило і вело,
як це торкалось твоїх основ,
як просто все це почати знов.

Тому краще знищуй, краще пали,
неважливо хто, неважливо коли,
неважливо навіщо, неважливо з ким.
В тебе попереду ще стільки зим.