Веч рня казка

Добрий вечір вам малятки,
Любі жінки й добрі дядьки!
Розповім сьогодні казку,
Про палке кохання й ласку.

Жив на світі просто так
Добрий ,лагідний козак.
Він шукав і дні, і ночі
Чарівні жіночі очі.

Зазирав в чуже віконце,
Засила не раз сватів,
Сам світився наче сонце
Одружитися хотів.

А дівки так виглядали ,
Що з очей текла сльоза.
Рушники повишивали,
Не тримали гарбуза.

Ось наважився козаче
Вибрав жіночку собі,
Через кілька років плаче
Кудрі рве на голові.

Хіба думав він ,що жінка
Керуватиме усим.
Вже сидить вона в печінках
І гірка неначе хрін.

Вихованням зайнялася,
Забирала й копійки.
Увесь час йому клялася,
Що подасться у дівки.

Козаку то все набридло
Він почав горілку пить,
Ще й поводився, як бидло
Та часами жінку бить.

Зруйнувалася родина
Стали наче жебраки
Та ,лише стражда дитина,
Шкода прожиті роки.

Так життя минає швидко
І минуле не вернеш,
Вже кохання стало гидким
Та ,реваншу не візьмеш.

Розповів для вас  я казку
Але ,то в житті все є.
Обіцяєм ближнім ласку ,
А потім усе псуєм.
Сосєдка О.Д.                17.12.2015р.