Остров Монаха

«Я родом из Тораха
На острове Торах вырос я...»
(Легенда «Плавания Майл-Дуйна»)

На этом острове все птицы монахи,
Вода в ладонях становится зеркалом,
А седые волосы становится одеждой,
Дикие камни - домом извечным,
Волны - пейзажем, а ветер - храмом.
Моя песня - вечное молчание тумана,
Мои слова становятся тишиной капли
Еще до того как они были сказаны.
Я сжег свою лодку дырявую,
Сделанную, из старого ореха -
Это лодка легенд и палимпсестов,
На которой я плыл ирландским морем –
Морем, которое не возвращает заблудших,
Которое красит небосвод веры
Цветами дождей - только не летних.
Если вы ступили на мой остров –
Остров лишь одного седого монаха,
Что забыл слова людей, но выучил
Слова белых и серых птиц скал,
Что не привыкли молчать или повторять ложь,
Как любит это делать большинство слепых людей,
Страны жестокого лысого карлика.
А лучше - плывите себе дальше,
Или к дому, которого у вас нет,
А есть лишь территория, на которой позволяет
Вам жить ваш сумасшедший король.


Острiв Монаха

Шон Маклех Патрик

                «Я родом з Тораха
                На острові Торах виріс я…»
                (Легенда «Плавання Майл-Дуйна»)

На цьому острові всі птахи монахи,
Вода в долонях стає дзеркалом,
А сиве волосся стає одягом,
Дикі каміння – домом одвічним,
Хвилі – пейзажем, а вітер – храмом.
Моя пісня – вічне мовчання туману,
Мої слова стають тишею краплі
Ще до того як вони були сказані.
Я спалив свій човен дірявий
Зроблений зі старого горіха –
Той човен легенд і палімпсестів
На якому я плив ірландським морем –
Морем яке не повертає блукальців,
Яке фарбує небосхил віри
Кольорами дощів – тільки не літніх.
Якщо ви ступили на мій острів –
Острів лише одного сивого монаха,
Що забув слова людей, але вивчив
Слова білих і сірих птахів скель,
Що не звикли мовчати чи повторювати лжу,
Як любить це робити більшість сліпих людей
Країни жорстокого лисого карлика.
А краще – пливіть собі далі,
Або до дому – якого у вас немає,
А є лише територія, на якій дозволяє
Вам жити ваш божевільний король.