Майстриня-заметiль
Метелиця ніби медведиця,
мов хижа тварина презла.
Накрила усе ожеледиця,
не варто чекати тепла.
Будинки від вітру сутуляться,
як сироти мерзнуть в завії.
Бредуть пішоходи по вулицях
і свищуть вітри-сніговії.
Накидала снігу хурделиця
у зріст кучугур намела.
Він ковдрою білою стелиться,
засипав шляхи із села.
Замети дахів дотяглися,
та віхола геть не вщухає.
Мов ватою в полі і в лісі,
останні стежки засипає.
За вікнами хуга біснується,
а вдома і затишно, й тепло.
Лиш кіт-муркотун все хвилюється
та трішки коліно затерпло.
На ранок метіль заспокоїлась,
у хащу пішла до спочину.
Немовби за планом все скоїлось –
готова зимова картина!
16.12.2015
© Copyright: Олександр Мачула, 2015
Свидетельство о публикации №115121607107
Свидетельство о публикации №115121607107
Рецензии