Когда навеки я уйду

Уважаемая Галина Владимировна!
Это стихотворение не перевод чьих то стихов, это мое собственное стихотворение, хотя и с отголосками двух работ разных авторов - Николая Рубцова и Николая Кондратенко.
В одном из стихотворений Н.Кондратенко мне понравился его текст на украинском языке:

Елегія

Як піду я навік до покою,
Вбогу їжу не прийме рука,
Хай мене над одною рікою,
Будуть ще і любить і шукать.

І хай блага усякі і даром,
Обіцяють на тій стороні,
Не купить мені хату над яром,
Не викохувать квіти мені.

Прочитавши цей твір, я також як і Ви спочатку не розібрався з його автором і рішив, що він належить особисто Миколі Кондратенко, так як все вказувало на його вибір сюжету, інтонацію, стислу форму і в той же час на сюжет пережитий самим автором.
Але одного разу зателефонувавши Кондратенко і згадавши про цей вірш, Микола Дмитрович сказав: " То не мій вірш! То мій переклад з російської мови поета Миколи Рубцова"

Элегия

Отложу свою скудную пищу.
И отправлюсь на вечный покой.
Пусть меня еще любят и ищут
Над моей одинокой рекой.

Пусть еще всевозможное благо
Обещают на той стороне.
Не купить мне избу над оврагом
И цветы не выращивать мне...

В результате этих двух работ и моих поисков и размышлений появилось третье уже мое стихотворение "Когда навеки я уду"

С увжением.

Павел Сало 2   13.09.2021 20:39   •   Заявить о нарушении