…кожен день, що іде
він приносить якусь новину…
хтось найгірший з людей
за чужий інтерес починає війну…
не солодке буття...
в завтра віри не дасть нерозбірливий сон.
із уламків життя
наші долі, мов пазли не складуться, бо
дожене самота…
в чому винна вона? набавляє ціну
чиясь думка дурна…
вітер злий сердить світ, у свою грає гру…
а боятись, чи ж ні?!.
сам спитаєш себе: «чи є Щастя, Любов?..»
голоси не самі
завдають болю нам і беруть у полон…
мить за Часом впритул…
- хто за нами прийде?!.
і скалічений день знов чекає на ніч
Мовчазну…
нiч чекае на день...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115121601592
Свидетельство о публикации №115121601592
Рецензии