Хвиля сатомності піймала ,
Мене за рученьку тримала;
Душила , мучила і грала,
У мене в дома гостювала,
Вона не довго тут служила,
Я через неї відступилась ,
Своє життя перекрутила,
І все із чистої я думки ,
За кілька днів розпочала...
Біль я втомилася жувати ,
Смуток вдихати і незнати -
Що я найкраща , наймудріша,
Коханна я і веселіша ...
А от кохати не завжди ,
Приносить щастя- тож зажди,
З журбою дружби неводи.
Хвиля самотностi
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115121511599
Свидетельство о публикации №115121511599
Рецензии