Трiснуте свiчадо
* * *
Весь світ заснув
І бачить жорстокі сни
Не спиться жменці дивних людей…
* * *
Морок ночі
Намагаюсь роздивитись
У тріснутому свічаді…
* * *
Старіють дерева
На очах. Миттєво…
В’янення світу!
* * *
Про час
Питають люди
Дивні…
* * *
Вітер завжди вдирався
Невчасно
В хату мою…
* * *
Старі світи
Стали раптом недосяжні…
В астрал полетів.
Читаючи Ісса
Равлик повзе
У порожнечу лісу
Вгору? Вниз? Невідомо...
(Світлина автора віршів)
Свидетельство о публикации №115121307678