Несподiванi гостi
* * *
У вікно хижки
Знову стукає гостем –
Осінь старенька…
Споглядаючи нору ховраха подумав:
А може й мені
В норі темній сховатись?
Від світу піти?
* * *
Шум старого ринку.
Я загубився в юрбі.
Як самотньо тут…
* * *
Мої добрі гості –
Дощ осінній. І сум…
Незабаром покличу сніг.
* * *
Мама була стюардесою!
Кожну ніч його
Хмари колисають…
* * *
Думав - тільки я
З літом теплим прощаюсь.
Коти верещать…
(Світлина автора віршів)
Свидетельство о публикации №115121307625