Ой, спіткнулось серце об жорстоке слово, –
Як об гострий камінь, вдарилось добряче –
Плакало безслізно, зойкало безмовно,
Щоб ніхто не чув і ніхто не бачив.
Застудили серце не дощі осінні
І вітри колючі, а серця байдужі.
Хто цьому зарадить в нашій медицині ?
А заплаче скрипка і воно одужа.
Що пережило, пам`ятати буде,
Хай його осудить за сивини хтось !
Думає, страждає, барабанить в груди
На чотири камери, просто так – насос!
***
© Copyright: Зиненко Алина, 2015
Свидетельство о публикации №115121204952
Свидетельство о публикации №115121204952
Рецензии