Папiрус пелюстки вишнi
Назбирай запахущих споминів про квіти,
Що зникли століття тому.»
(Рабіндранат Тагор)
Весна – це хатинка для їжаків:
Всі мої думки колючі,
Як апострофи у книзі Судного Дня.
Нагромаджую фрази,
Як каміння, що назбирав
На вбогому полі
Волошкових сутінок.
З чорної тканини ночі
Шию собі сутану монаха-схимника,
З тонких ниток місячних променів
Плету собі хітон орфіка дня.
Мої нічні пісні тихі,
Мої прозорі думки підняті
З бездонного колодязя чорноти,
Мої рядки незачесані
На папірусі пелюсток вишні.
Напишу заповіт:
Слова мої повітряні –
Їжакам лісу темного:
Най бережуть їх на досвітках
Від поглядів злих і колючих,
Черевики мої стоптані –
Синицям пагорбів тисових –
Най зів’ють у кожному
Гніздо маленької істини,
Мій дім відлюдника –
Старому пугачу:
Най живе на його горищі,
Най прокричить серед ночі
Світу сього цинічного
Правду-матінку моторошну,
Мої рукописи вицвілі
Старому круку чорному –
Най читає їх оком блискучим,
Най береже таїну літер
Аж до Суду Страшного Божого…
Свидетельство о публикации №115121203982
Мысли колются будто стразы,
Как апострофы в книге Судного Дня,
Накапливаю фразы,
Для неясных пока для меня стихов —
Будто камни рассыпаны на земле,
В поле бедном собрал я их меж васильков,
В васильковой сумрачной мгле.
Из материи чёрной одиноких ночей
Сам сошью я сутану монаха,
Из тончайших, лунного света лучей
На дневное время рубаху...
Мои песни ночные тихи и немы,
Мысли в них прозрачны, как росы,
Из колодца без дна зачерпнул черноты,
Строки, вот, и слова, непричёсанны,
Хоть и всюду они порассыпаны —
На бумаге они уже лишни:
Мой папирус не ими расписан —
Лепестками усыпан он вишни.
Напишу завещание ёжикам.
Пусть ничто их больше не мУчит:
Пусть встречают подальше рассветы
От всех взглядов злых и колючих.
А ботинки мои заношенные
Отдаю я синицам с холмов,
Что зелёным покрыты тисом.
Пусть совьют они в каждом ботинке
Гнёзда истины половинки;
И мой дом оставляю пугалу —
Старому пугачу:
Ему очень подходит чердак;
Что кричит он в ночи, я смолчу,
Правда-матка жизни, никак,
Мои рукописи завалящие
Оставлю ворону чёрному —
Пусть перечтёт их по-новому
Глазом своим блестящим,
Чтоб букв дух и тайну вечного
Он сохранил от забвения
Вплоть до момента времени
Суда Страшного и Божественного.
___________________________________________________________________________
http://www.stihi.ru/2014/04/08/7766
___________________________________________________________________________
С Уважением!
Руби Штейн 29.02.2016 17:14 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 04.03.2016 18:55 Заявить о нарушении
Штейна благодарю за удовольствие и поздравляю с наступившим 2017 Годом!
Желаю продолжения вашего сотрудничества и крепкого здоровья!И. З.
Зыряева Ираида 01.01.2017 11:51 Заявить о нарушении
С Новым Годом!
========================================================================
С Теплом и Улыбкой!
Руби Штейн 05.01.2017 23:34 Заявить о нарушении