Под равнодушным небом

«Дует западный ветер -
Где-то там, на востоке
На землю падает листва...»
(Йоса Бусон)


Под равнодушным небом
Года-треноги прошлого
(Потому что все проходит)
Мы видели золото осени,
Радовались каждому теплому дню
Лета бабьего,
Слушали журавлей печальных, курлычущих
(В небе под облаками)
Прощание,
Удивлялись остролистости кленов
Таких червлёных и сладковатых
(Как кровь),
И удивлялись откровению
Холодного осеннего ветра,
Чувствовали тяжесть земли
(Что никогда не бывает пухом)
И прозрачность воздуха-стекла
Легкого октября-паломника,
Думали, что в неба бездну
Можно то лететь, то нырять,
И смотрели
Как
Трепещут листья осин перепуганных
Вечно.
Год назад шершавый воздух
Нам казался бумажной страницей
Тетради жизни
На котором мы писали стихи о красоте
Там -
Под-пу-ля-ми...



Пiд небом байдужим
Артур Грей Эсквайр
                «Дме західний вітер -
                Десь там, на сході
                На землю паде листя...»
                (Йоса Бусон)

Під небом байдужим
Року-триноги минулого
(Бо все минає)
Ми споглядали золото осені,
Раділи кожному теплому дню
Літа бабиного,
Слухали журавлів сумних окличних
(У небі під хмарами)
Прощання,
Дивувалися гостролистості кленів
Таки черлених і солодкавих
(Як кров),
І дивувалися одкровенню
Холодного осіннього вітру,
Відчували важкість землі
(Що ніколи не буває пухом)
І прозорість повітря-скла
Легкого жовтня-прочанина,
Думали, що в неба безодню
Можна летіти чи то пірнати,
І дивилися
Як
Тріпоче листя осик переляканих
Вічно.
Рік тому пошерхле повітря
Нам здавалось паперовою сторінкою
Зошита життя
На якому ми писали вірші про красу
Там -
Під-ку-ля-ми...