«Хоч вітер старий, але до сих пір
Бавиться він на схилах гір...»
(Вільям Батлер Єтс)
Будь-який вітер старий.
Навіть легкий вітерець весни
Це старий бородатий дідуган,
Що існував ще до аромату квітів,
До співу пташок і гудіння бджіл.
Сивий, як пелюстки сливи.
Але теж бавиться – як дитина.
Бо все старе і давнє
Вертається в дитинство:
Порпається пошерхлими руками
У сентиментальності спогадів
(А всі ми там діти),
Я тільки не хочу
(Чуєте? Не хочу!)
Щоб смерть теж виявилась дитиною,
Хай навіть з сумними очима сучасності.
Не треба! Ви чуєте мене?
Не треба!
Вiтер старий
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115121105705
Свидетельство о публикации №115121105705
Рецензии
Шон, примусив замислитись... а якою б я хотіла бачити смерть? Згодна... тільки не дитиною, але ким? Я її, мабуть хотіла б зовсім не бачити людиною. Бо все людське у ніг Величчя Смерті... цікаво дуже... буду думать... тема вірша мені здається близька... А може це і є вітер-дідуган... він надихає... він відлітає... він бавиться...безсоромно... то добрий... то злий...ну як чудовий Шон.
Кузьмина Лариса Георгиевна 20.10.2016 07:46 • Заявить о нарушении
Кузьмина Лариса Георгиевна 20.10.2016 07:46 • Заявить о нарушении
Я багато думав на тему смерті... Мені смерть щоразу з'являлся в інших іпостасях, з іншими обличчями... Але завжди приходила як гості. Вона бавиться зі мною.... Бувають такі випадки у Всесвіті - стільки років вже живу на світі, а смерть все оминає мене, а забирає молодих....
Шон Маклех Патрик 20.10.2016 09:08 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 20.10.2016 09:08 Заявить о нарушении
Так, Шон, життя не справедливе, безглуздя якесь. І тільки люди в цьому винні.
Кузьмина Лариса Георгиевна 20.10.2016 09:26 Заявить о нарушении
Кузьмина Лариса Георгиевна 20.10.2016 09:26 Заявить о нарушении