Скажу тобі я на прощання,
Твоє кохання знову пяне...
Я не збагну яким дурманом ,
Обвіяв душу ти мою...
Нас насолода захопила,
З тобою небо підкорила,
Але на мить , лише на мить...
Ми тверезієм, розумієм,
Що це порив, це наша слабкість,
Життя важке а ми вразливі,
Не вистоять з тобою -ні
Невпенена що це мені,
Дасть силу, віру в себе,
Хочу пізнати цілий світ-
А ми лише в просторах неба...
На прощання
© Copyright: Инна Беленськая, 2015
Свидетельство о публикации №115121011421
Свидетельство о публикации №115121011421
Рецензии