Вона скаже, просто сідай трохи ближче,
Моя підсвідомість - це дах і горище,
Ламай все, що схочеш, танцюй так, як знаєш,
Я хочу почути, як ти заспіваєш.
Спадатимуть тіні на білі долоні,
На ікла та крила, на очі та скроні,
Лягатимуть рясно, як фарба на стіни.
Ми - тільки примари, ми зроблені з глини,
Ми зіткані з вітру, тому чогось варті.
Сідай трохи ближче. Сідай біля ватри.
Лети так, як вмієш, вчиняй так, як знаєш,
Віддай таємницю - усе, що ти маєш.
Відчуй власне світло. Вдихай поступово.
Твоя неуважність - лише передмова.
Хай сонце потроху схиляється нижче.
Вона скаже просто, сідай трохи ближче.
7-8 грудня 2015
Плутанина
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115120909683
Свидетельство о публикации №115120909683
Рецензии
