…Внутрішній ворог тихенько шепоче:
- Ну ж бо, хутчіше, грішечок утни!..
Знає, зараза, що жадібні очі
Ціль захопили, тож прагне війни.
Я ж не корюся і кличу підмогу:
- Отче! Звільни від лукавого нас!..
Ворог ховає нагострені роги -
Після молитви запал його згас.
Так і воюю щодня із пороком,
Я б’ю у голову, він – у п’яту.
Йду до мети я упевненим кроком,
Маючи зброю – молитву святу…
08.12.2015
Допомога
© Copyright: Александр Зубрий, 2015
Свидетельство о публикации №115120804413
Свидетельство о публикации №115120804413
Рецензии