Яйце райце

                Борітеся,  поборите,               
                Вам  Бог  помагає…

                Т. Г. Шевченко.

       Яйце – райце.

Наша  країна  яйце – райце,
Бо  Україна,  така  оце.
Була  б  вона  інша,
Не  став  би  писати.
Такої  у  світі,
Треба  пошукати.
Таку  потрібно,
З  Умом  розУміти.
А  ще  й  зУміти,
Так  заГадати.
Що  б  не  відразу,
І  розГадати…
Та  все  по  порядку,
Розповім  я  заГадку.
Про  курочку  рябу,
І  за  рибу  гроші,
Візьму  я  хороші.
І  тому  не  бувати,
Що  б  мене  ошукати.
Та  обманути,
Такому  не  бути.
Отже  я  починаю,
Оповідаю…

   1 – й  розділ.

Яйце  що  знеслося,
Райцем  назвалося.
Таким  тихим  «раєм»,
За  своїм  «сараєм».
Та  мова  про інше:
Розглянемо  будову,
Яйця  того  основу.
Відомо  в  живого,
Починається  з  серця.
В  якого  немає,
Золотого  відерця.
Але  в  нас  є  зародок,*
Який,  як  те  серце.
Сидить  у  жовтку,**
Немов  би  в  мішку.
Сидить  мабуть  так, 
Що  добре  усівся.
Надійно  сховався,
І  навіть  зігрівся.
Жовток  його  кормить,
Леліє,  як  може.
Здається    мені,
На  щось  це  похоже.
Жовтку,  в  світі,
Добре  живеться.
Коли  то  потрібно,
Зразу  знесеться.
Але  без  жовтка,
Не  буде  в  нас  діла.
Щоб  наша  країна,
Не  захотіла.
Бо  у  жовтку,
Її  природняя  сила,
Всім  іншим  вона,
Життя  закрутила.
Зародок  з  жовтком,
В  нас  довго  панують.
Знають  що  роблять,
Тому  і  керують.
А  ще  серед  них, 
Є   депутати.
Що  будують  собі,
Царські  палати.

   2 – й  розділ

Крім  депутатів,
Є  ще  білок.***
Та  він  не  жовток,
Живе  небагато.
Та  є  своя  хата.
І  ще  й  регулярно,
Платить  податки.
З  яких  маємо,
Зарплати  та  пенсії,
Та  іншії  статки.
Такий  собі,
Офісний  планктон.
Що  ніяк,  не  попаде,
У  жовток  «он».
Як  би  довго,
Він  не  трудився.
За  краще  життя,
Не  бився.

     3 –й  розділ

А  хата  в  білка,****
То  є  скорлупа.
Буває  тверда,
А  буває  крихка.
А  якщо  то  яйце,
Круто  зварити.
То  легко  його,
Можна  розбити,
Майже  безпечно.
Бо  сире  яйце,
Також  може  розбитись,
Тоді  жовток  і  білок,
Може  розлитись.
І  дурна  та  шкаралупа,
Що  не  держить,
Гостро  вуха.
Своє  нутро,
Не  зберігає,
А  все  страдає,
Та  страдає.

   4 – й  розділ

Що  ж  це  тепер,
Нам  всім  робити?
Що  б  скорлупу,
Тую  розбити.
Що  б  життя  інше,
В  країні  настало.
І  такий  жовток,
Не  обирала.
І  де  ж  кується,
Той  молоток?
Що  скорлупі  зробить,
Цок,  та  й  цок.
І  скорлупу,
Зможе  розбити.
А  ми  всі  почнемо,
Добре  жити.
Куй,  куй   молоток,
Та  й  підкуй,
Нам  чобіток.
От  і  казочці  кінець,
А  хто  слухав,
МОЛОДЕЦЬ!

зородок* - олігархи  держави,  керівники  ФПГ(фінансово – промислових  груп);       

жовток** - окремі  групи  депутатів  та  міністрів,  а  також  члени  ФПГ;

білок*** - наймані  працівники  та  підприємці,  що  платять  податки;

скорлупа**** (шкаралупа) – пенсіонери  та  бюджетні  працівники,  що  існують  за  рахунок  податків;

          07:15.08.12.2015.


Рецензии
Михаил, талантливую Вы сказочку придумали. Спасибо. С уважением: Мария.

Мария Грузденкова   08.12.2015 09:58     Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Мария, за высокую оценку
моего скромного труда!

Это не я, а мои друзья, придумали такой сюжет,
а я только зарифмовал...

с уважением и теплом,

Михаил Онищенко   08.12.2015 20:15   Заявить о нарушении
Михаил всё равно оригинально. Нигде не встречала. Всего вам доброго: Мария.

Мария Грузденкова   08.12.2015 21:07   Заявить о нарушении
нормальненько

Михаил Анпилогов   19.12.2015 07:21   Заявить о нарушении
спасибочки.

Михаил Онищенко   19.12.2015 07:57   Заявить о нарушении