«…він кожний крок зітханням зважити жадає
і підбирає тиші імено…»
(Райнер Рільке)
Там – за хмарами – тиша.
Там – над хмарами – тільки небо.
Високе і синє.
Може тому воно так нагадує
Вічну дорогу у нескінченність.
Ви назавжди полетіли в небо –
Чисті й прекрасні люди.
Ви залишили нас тут –
На цій Землі божевільній
Серед істот,
Що ходять між нами, людьми,
Що так нас – людей нагадують,
Але, які не мають душі.
Які одним натисканням
Кнопки на залізній почварі
Знищують мрію
Радіти сонцю і людям.
Ви лишили нас тут –
На цій хворій Землі,
Заповідали сказати
Негідникам, що вони негідники.
Сказати вовкулакам,
Що вони вовкулаки.
Сказати, що не можна
Землю перетворювати в пекло.
Але не тільки…
Ви нас лишили домріяти
І дорадіти.
І сказати правду.
Написано сумного дня - 17.07.2014.
Тим, хто лишився в небi
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120704249
Свидетельство о публикации №115120704249
Рецензии
Хорошее стихотворение,содержательное.
Очень жаль,что не знаю вашего языка,поэтому читать труднее,а значит и понять.
С уважением,Ирина.
Ирина Пальма Джес 17.07.2017 19:38 • Заявить о нарушении
Очень жаль,что не знаю вашего языка,поэтому читать труднее,а значит и понять.
С уважением,Ирина.
Ирина Пальма Джес 17.07.2017 19:38 • Заявить о нарушении
Спасибо за отзыв! Это не мой язык. Мой родной язык ирландский. А этот язык и культура - увлечение молодости. Ныне перевести не проблема - гугл может перевести любое слово. Кроме того у меня тут много переводчиков: Анна Дудка, Руби Штейн и другие.
Шон Маклех Патрик 12.08.2017 13:54 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 12.08.2017 13:54 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.