«Голодні каміння…
Так раптово закінчилась одна з мої арабських казок, але лишалась ще тисяча.»
(Рабіндранат Тагор)
Козенятко маленьке
Мандрує між галактиками
Затиснувши між ріжками
Одкровення.
З нього би виріс
Цап-відбувайло,
Якби воно лишилось
Серед стада кудлатого…
А старий сантехнік,
Що в дитинстві його
Морквою частував
Бачить у снах водогони
Потопу всесвітнього
Та старця сивого бородатого,
Що велить лагодити труби,
Що просурмлять
В руках людини крилатої.
Мені б його спокій!
Після трудів праведних
Дивлюсь на ягоди,
Що з дерев звисають
Зажурених,
Слухаю тишу
Людською юрмища…
Осінь.
Просто осінь.
Пригальмуй, капітане!
(Світлила зроблена шляхом прикладання фотоапарату до телескопа. Козенятко на світлині не видно. Нажаль... Але воно є - мандрує між галактиками - в отій порожнечі...)
Капiтан астероjiда
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120704216
Свидетельство о публикации №115120704216
Рецензии
Люблю Ваші приписи до текстів.
Бідолашне козенятко схоже не євангельське ягнятко, все то воно знає, лише вчити вже нікого не хоче. Бо саме вже навчене ;)
Олись Лапковский 19.02.2016 15:58 • Заявить о нарушении
Бідолашне козенятко схоже не євангельське ягнятко, все то воно знає, лише вчити вже нікого не хоче. Бо саме вже навчене ;)
Олись Лапковский 19.02.2016 15:58 • Заявить о нарушении
Дякую за такий відгук і таке розуміння моїх текстів!
Шон Маклех Патрик 19.02.2016 20:50 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 19.02.2016 20:50 Заявить о нарушении