Біліє десь в кінці тунеля і як же ж страшно йти туди.
Не знаєш, що тебе чекає в кінці тунеля на землі.
Ми йдем, закривши очі світлі, ідем туди, ось так ідем.
Цей страх є неминучий і нестерпний, і глухий.
А ми ідем і знову йдем, впадем і знов встаєм.
Цей страх просто є нестерпний, а ми ідем.
Встаєм і знову йдем, і так завжди ідем-ідем.
Біліє десь в кінці тунеля і як же ж страшно йти туди.
Страх
© Copyright: Алла Сапон, 2015
Свидетельство о публикации №115120608572
Свидетельство о публикации №115120608572
Рецензии